Місцеві ініціативи - це форма волевиявлення членів територіальної громади, що полягає в ініціюванні розгляду сільською, селищною радою будь-якого питання місцевого значення.

Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою як безпосередньо, так і через утворенні нею органи місцевого самоврядування. Виходячи з цього положення, стаття 9 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” закріплює право членів територіальної громади ініціювати розгляд у відповідній раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування. Це, наприклад, можуть бути питання, пов’язанні з: управлінням майном, що перебуває в комунальній власності; затвердженням програм соціально-економічного та культурного розвитку і контролем за їх виконанням; встановленням місцевих податків і зборів відповідно до закону; забезпеченням проведення місцевих референдумів та їх реалізації; утворенням, реорганізацією та ліквідацією комунальних підприємств, організацій і установ, а також здійсненням контролю за їх діяльністю; утворенням органів самоорганізації населення тощо.

Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд сільської, селищної ради визначається представницьким органом місцевого самоврядування (сільською, селищною, міською радою) або статутом територіальної громади. Надаючи таке право органам місцевого самоврядування, Закон допускає різні варіанти порядку внесення місцевої ініціативи на розгляд відповідної ради, що дає можливість найбільш оптимально врахувати історичні, національно-культурні, соціально-економічні та інші особливості здійснення місцевого самоврядування.

Також, сільська, селищна рада може прийняти Положення про місцеву ініціативу, в якому визначити порядок внесення на розгляд сільської, селищної ради місцевої ініціативи, оформлення ініціативи та порядок участі членів ініціативної групи в розгляді місцевої ініціативи відповідною радою тощо.

Місцева ініціатива, внесена на розгляд сільської, селищної ради у встановленому порядку, підлягає обов'язковому розгляду на відкритому засіданні цієї ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи.

Рішення сільської, селищної ради, прийняте з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, обнародується в порядку, встановленому представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади.

Потреба в здійсненні кроків місцевої ініціативи може виникнути у випадку певного «протистояння» між радою та частиною територіальної громади. При цьому вимоги ініціаторів місцевої ініціативи можуть бути необґрунтованими, переслідувати вузькогрупові інтереси тощо, проте можуть бути дійсно справедливі й важливі для всієї громади: саме для цього випадку обов'язковими є правила реалізації права місцевої ініціативи [1].

Оскільки, порядок внесення та розгляду місцевої ініціативи в законодавстві чітко не регламентується, доцільно територіальним громадам в окремому розділі статуту  села, селища або в положенні про місцеві ініціативи передбачити такі етапи реалізації місцевої ініціативи:

• поняття, предмет та нормативного-правове регулювання всіх етапів процесу реалізації права місцевої ініціативи;

• суб’єкти місцевої ініціативи;

• встановлення послідовної процедури подання та розгляду місцевої ініціативи;

• можливість проведення місцевого референдуму.

На всіх етапах реалізації права на місцеву ініціативи сторони мають можливість через засоби масової інформації висловити свої міркування щодо питань передбачених місцевою ініціативою.

[1] Див.: Місцеве самоврядування в Україні. Загальні збори громадян. Місцеві ініціативи. Громадські слухання: зб.типових місц. нормат. актів / А.Ткачук, В.Кампо, В. Прошко, Ю. Ганущак, М.Гументик. –К.: [Ін-т громадян. суп-ва], 2001, С. 18