| Для вигонки зелені використовують коренеплоди петрушки і селери, вибірок цибулі ріпчастої і шалоту, несправжні цибулини цибулі порею, кореневища ревеню і щавлю. Цей спосіб вирощування дозволяє продовжити споживання зелені овочевих рослин в осінньо-зимовий і весняний періоди. Щоб одержати зелень в листопаді, коренеплоди петрушки заготовляють до заморозків. Посадковий матеріал зберігають без листків у підвалі або льосі, засипаним піском у ящиках, кошиках або в штабелях при температурі 0...+2°С. Ґрунт у теплиці повинний бути легкий і водопроникний.
Для вигонки зелені петрушки краще використовувати кореневі сорти з гладкими коренеплодами: Коренева цукрова, Цукрова, Врожайна. Вони менше уражаються хворобами і дають більший приріст листя. Висаджують у ґрунт тільки здорові коренеплоди товщиною 2-4 см із залишеними черешками довжиною 6-8 см (недорозвинені листки також залишають) мостовим (упритул один до іншого) або вузькорядним способами похило з міжряддями від 8 до 10 см. Перед посадкою коренеплоди не вкорочують. Впоперек стелажа роблять у ґрунті борозну глибиною 10-12 см, добре поливають її водою, ставлять у неї коренеплоди на 6-8 см один від іншого і присипають до них землю. В результаті цього виходить друга борозна на відстані 8-10 см від першого ряду, у яку також висаджують коренеплоди. При вирощуванні в ящиках відстань між рядами і рослинами скорочують. Норма висаджування коренеплодів із землею від 5 до 8 кг/м.кв.
Після висаджування коренеплодів ґрунт присипають піском шаром 0,5 см, а також вапном-пушонкою або деревною золою з розрахунку 100-200 г на 1 м.кв. Головку і шийку коренеплоду засипати ґрунтом і поливати зверху не можна: це призводить до їх загнивання. Поливають петрушку тільки в міру просихання ґрунту. Виливають воду в міжряддя з лійки без ситечка, стежачи, щоб вона не потрапила на рослини.
Тривалість вигонки петрушки залежить від температури повітря в приміщенні: при +16...+18° С вона готова до збирання через 30-35 діб. Врожайність зелені складає 6-8 кг/м.кв. Можна збирати коренеплоди відразу з листям, можна зрізати зелень два-три рази, а після цього зібрати рослини цілком. Петрушка вимоглива до світла і не переносить надлишкової вологості повітря.
Для вигонки селери беруть дрібні здорові коренеплоди масою 60-100 г. Заготовляють і зберігають їх так само, як і петрушку. Кращими для цього є кореневі сорти - Яблучний, Кореневий грибовський та ін. Висаджують селеру прямо (без нахилу), неглибоко, у борозенки, попередньо политі водою, вузькорядним способом за схемою 12-14х8-10 см. Ростові бруньки, як і в петрушки, ґрунтом не засипають. Рядки посаджених коренеплодів засипають піском, вапном-пушонкою, деревною золою, як і петрушки. Поливають рослини через 8-10 діб, намагаючись не потрапляти на листки. Зайва вологість ґрунту і повітря призводить до поширення хвороб і передчасного відмирання листків. При пожовтінні листків селеру підживлюють аміачною селітрою (30 г на 10 л води). Тривалість вигонки при температурі +18...+20° С - 30-35 діб.
Зелень цибулі вирощують у теплиці на стелажах або в ящиках (висотою 10-12 см), насипавши легку родючу ґрунтосуміш. Для висаджування беруть цибулини діаметром 3,5-4 см багатозачаткових сортів - Стригунівська носівська й ін. Витрата посадкового матеріалу залежать від розміру вибірки і коливаються від 8 до 10 кг на 1 м.кв. Особливо добре вдається вигонка зелені цибулі шалот сорту Кущівка харківська. Цей вид цибулі дає не лише високий врожай, але і ніжну, соковиту зелень.
Перед посадкою для прискорення проростання верхню частину цибулин обрізають на чверть висоти і висаджують на відстані 1 см одна від одної, заглиблюючи у ґрунт (цибуля, посаджена мостовим способом, без проміжків, при набряканні піднімається нагору). Посадки рясно поливають теплою водою (+30...+35°С), що прискорює укорінення цибулин і відростання листків. На початку росту і розвитку рослини поливають з розрахунку 10 л води на 1 м.кв., а в міру наростання зелені норму збільшують у півтора рази. При температурі повітря в теплиці +22...+24°С зелень цибулі готова до збирання через 23-24 доби. На початку проростання її підживлюють аміачною селітрою (30 г на 10 л води), через тиждень повним мінеральним добривом (аміачної селітри 40 г, суперфосфату і калійної солі по 20 г на 10 л води), витрачаючи на 1 м.кв. 4-5 л розчину. Збирають цибуля вчасно, не допускаючи полягання: в день збирання не поливають, щоб уникнути забруднення зелені.
Для вигонки взимку використовують рослини цибулі порею, зібрані в жовтні і прикопані в підвалі в пісок. Маса посадкового матеріалу повинна бути 150-250 г, висота - 15-20 см, діаметр - 3 см. Листки при посадці підрізають на 1/3 висоти, а корені наполовину і прикопують рослини в теплиці на глибину вибіленої частини вузькорядним способом з міжряддями 12-15 см, у ряді впритул - по 200-250 шт/м.кв.. При прикопуванні в тепличний ґрунт рясно поливають. Зелень виганяють протягом двох місяців у теплиці і три-чотири місяці в парнику. Температуру підтримують на рівні +6...+8°С, вологість ґрунту 65-70 % НВ і повітря 65-75 %. Врожайність зелені складає 8-10 кг/м.кв..
Наприкінці жовтня - початку листопада для вигонки зелені ревеню викопують багаторічні кореневища з грудкою землі і залишають на поверхні на один-два тижні, де на них діють низькі температури, що сприяє кращому відростанню листків. Потім поміщають кореневища в ящики впритул один до одного, присипають ґрунтом і поливають. Зверху накривають чорною плівкою, щоб виключити потрапляння світла. Температуру повітря підтримують у теплиці на рівні +10...+13°С. Рослини регулярно поливають, через чотири-п\'ять тижнів черешки збирають, а кореневища видаляють.
Щавель виганяють на стелажах, у ящиках, на підвісних полицях, на підвіконні. Використовують для цього старі кореневища з відкритого ґрунту після дво- трирічного вирощування. Восени кореневища викопують, не пошкоджуючи бруньок, і зберігають у підвалі при температурі 0...+10С. Перед посадкою корені обрізають, залишаючи довжину не більш 10 см. Вирівняні корені зручніше висаджувати. Висаджують вузькорядним способом за схемою 10-12х3-4 см. Ряди засипають ґрунтом до верхівкової бруньки. Норма висаджування коренів 5-7 кг/м.кв. Щавель добре росте при температурі +16°С, помірних освітленні і вологості ґрунту. Перший врожай одержують через 25-30 діб після висаджування. Листки зрізають обережно ножицями або ножем, не пошкоджуючи верхівкових бруньок. Врожайність зелені складає 2-3 кг/м.кв.
Для одержання другого врожаю (зрізання листків) рослини підживлюють, вносячи в міжряддя сухий сірчанокислий амоній (30 г/м.кв.), після чого поливають, а при можливості й підвищують температуру до +20°С. Після підживлення листки через 15-20 діб відростають. Таким чином, щавель можна зрізати 4-5 разів.
Висаджують цибулю, коренеплоди петрушки, селери, корені щавлю в кілька строків з інтервалом 12-14 діб. Це дозволяє одержувати свіжу зелень протягом всього осінньо-зимового періоду.
|
