| У липні продовжують вести боротьбу зі шкідниками і хворобами овочевих рослин. Посіви капусти, редиски, редьки, ріпи ушкоджує капустяна блішка. Для профілактичної боротьби з нею вранці проводять своєчасну обробку хімічними препаратами або пилом тютюновим у суміші з вапном або золою у співвідношенні 1:1. На посадках капусти ведуть також боротьбу з личинками мухи капустяної (друге покоління), з гусеницями білана і совки капустяної. Скручування, знебарвлення, а іноді рожевий відтінок листків - ознаки заселення капусти попелицями - дрібними сисними комахами білувато-сірого кольору. Проти неї застосовують обприскування хімічними препаратами. Гусениці совки прогризають листки, проникають всередину головки і забруднюють її екскрементами; білана - об\'їдають листки, залишаючи лише великі прожилки; молі капустяної - прогризають листки з нижньої сторони, не пошкоджуючи верхню (\"віконечка\"). Тканина листка знебарвлюється, у місцях ушкодження стає дуже тонкою, листок гине. Іноді гусениці молі ушкоджують й верхівкову бруньку рослини і тоді головка не зав\'язується. Від пошкоджень знижується врожай і його якість: головки стають не придатними як для зберігання, так і для переробки. Усі метелики відкладають яйця з нижньої сторони листів. Для боротьби із шкідниками посилюють поливи, проводять підживлення, підгортання, збір яєць і гусениць у банку з водою, обприскують рослини хімічними препаратами. Застосовують проти них і народні засоби: настій з тютюну або махорки, настій з лопуха і пасльонових рослин, відвар з полину і чистотілу.
Настій з лопуха готують таким способом: листки подрібнюють і, ущільнюючи, заповнюють ними 1/3 відра, яке до країв заливають водою. Через три доби процідженим настоєм обприскують капусту. Повторюючи обробку три-чотири рази (по одному обприскуванню в тиждень), можна цілком позбутися шкідників.
Якщо листки моркви набувають червоно-фіолетового кольору, корені або молоді коренеплоди ушкоджені личинками мухи морквяної (дрібні, блискучі жовті хробаки). Такі рослини видаляють, а землю в місцях, що звільнилися, поливають розчином хімічного препарату.
Огірок в останні роки уражається несправжньою борошнистою росою або пероноспорозом (не треба плутати її з борошнистою росою). Хвороба особливо сильно розвивається у вологі роки. Вона знищує рослини буквально за кілька діб. Щоб знизити шкоду, спричинену хворобою, необхідно вирощувати ранньостиглі, відносно витривалі, дружно дозріваючі сорти і гібриди, основний врожай яких надходить до масової загибелі рослин (друга декада липня). До них відносяться сорти і гібриди: Роднічок, Водолій, Електрон, Фенікс, Далекосхідний 27, Міг, Береговий, Бригадний, Декан, Контакт й ін. Стійкість ряду сортів (насамперед далекосхідної селекції) пов\'язана з тим, що в них дуже швидко наростають нові листки замість загиблих. Для цього регулярно проводять (3-4 рази через 8-10 діб з початку цвітіння) позакореневі підживлення сумішшю 7-10 г сечовини, 0,2-0,3 г марганцевокислого калію, по 0,12-0,15 г мідного купоросу і борної кислоти в 0,5 л води на 10 м.кв.
З метою профілактичних заходів проти пероноспорозу й інших хвороб огірка (борошниста роса, антракноз, бактеріоз та ін.) насіння перед сівбою протруюють апроном XL, у фазі двох-трьох листів обробляють рослини мідевмісними препаратами: 90% з.п. (порошок, що змочується) хлорокису міді - 2,4 г/м.кв. - 0,4% концентрації, 1% бордоською рідиною - 4 г/10 м.кв. за мідним купоросом. Потім два-три рази через 8-10 діб проводять обприскування хімічними препаратами (див. базу даних \"Хімічний захист рослин\").
Використовують і інші прийоми боротьби з хворобами огірка. При одиничних випадках захворювання листки обережно зрізають (на кільце) і знищують. Можна припекти їх меленою сіркою, наносячи її ваткою на уражені місця. На великих площах рослини обприскують колоїдною сіркою (15-20 г на 10 л води). Застосовують також настій коров\'яку (1 частина на 10 частин води, витримують 3-4 год. і проціджують). Всі обприскування проводять увечері. При використанні будь-яких отрутохімікатів плоди перед вживанням промивають теплою водою.
Для боротьби з білою або коричневою плямистістю листків томата застосовують 1% розчин бордоської рідини (100 г мідного купоросу і 100-150 г негашеного вапна на 10 л води). Рослини томата, уражені стриком, підживлюють калійними добривами. При боротьбі з фітофторозом при появі перших ознак захворювання, яке особливо швидко поширюється при різких добових коливаннях температури повітря, що супроводжується росою і туманом, рослини обприскують одним із хімічних препаратів. Проводять три-чотири обробки через 10-15 діб. Для кращого присипання розчину до листків у нього додають столову ложку мила.
З народних засобів проти фітофторозу застосовують настій часнику (30 г зубків розтирають у ступці, заливають 10 л води, розмішують, залишають на добу, потім проціджують). Обприскують у вечірні години так, щоб краплі не стікали з листів і стебел. Найбільш небезпечний фітофтороз для пізніх високорослих сортів томата.
При багатократній появі ознак хвороби на даній ділянці терміново знімають усі зелені плоди, що сформувалися, і закладають їх на дозарювання, попередньо прогрівши при температурі +40°С протягом 4 год. (в духовці або печі). Можна опустити плоди в гарячу воду (температура не більше +60°С) на 2 хв. Якщо томати не прогріти, то навіть здорові на вид плоди через 3-4 доби почорніють. Не менш небезпечний фітофтороз і на картоплі. Надземну масу її, уражену хворобою, за 7-10 діб до збирання бульб скошують, вивозять з ділянки і знищують. Викопані бульби сушать, витримують у тимчасових буртах два тижні і сортують.
|
