Поширення
Батьківщина любистку — Азія, в природних умовах росте в горах Ірану. Культивується в Західній Європі, країнах Азії і Північної Америки. В Україні культивується всюди, часто росте в здичавілому вигляді.

Ботанічні характеристики

• Коренева система - мичкувата.
• Стебло голе, прямостояче, кругле, трубчасте, з сизим нальотом, угорі розгалужене, 100 - 200 см завдовжки.
• Листки блискучі, перисті або двічіперисторозсічені, з великими оберненояйцевидними або округлоромбічними, на верхівці надрізано-зубчастими сегментами, темно-зелені.
• Квітки двостатеві, правильні, дрібні, 5-пелюсткові, світло-жовті, зібрані в зонтики.
• Плід - жовто-бура двосім'янка.
• Насіння дрібне. Маса 1000 насінин - 2 - 3 г.

Активні речовини
Надземна маса і корені любистку містять ефірну олію (у свіжих коренях - 0,1 - 0,2 %, у сухих - 0,6 - 1,0 %). Зелена маса містить значну кількість аскорбінової кислоти, вітаміни С, В, Р, каротин, у коренях є цукри, органічні кислоти, мінеральні речовини, смоли, крохмаль. До складу ефірної олії входять терпінеол, цинеол, оцтова, ізовалеріанова та бензойна кислоти.

Напрями використання

Усі частини-рослини використовують як спеції для ароматизації кондитерських виробів, напоїв, маринадів, при дієтичному харчуванні, як приправу в салати, м'ясні та інші блюда, соуси, маринади. Ефірну олію застосовують у парфумерії й кулінарії. Насіння використовують при засолюванні овочів, випіканні хліба та інших виробів.

З коренів готують варення, цукати. Особливо корисне застосування при хворобі печінки, жовчного міхура, нирок, при ревматизмі, метеоризмі та ожирінні. В народній медицині використовують як сечогінний і відхаркувальний засіб, а також для зміцнення волосся.

Біологічні особливості
Багаторічна, холодостійка трав'яниста рослина, розмножується насінням, поділом кореневища, відростками. Цвіте в червні-липні. До грунтів любисток не дуже вибагливий, добре реагує на вологу і світло в початковій стадії розвитку. При вирощуванні насінням у перший рік утворює розетку, а в наступні - генеративні органи.

Технічні параметри вирощування

• Загальні особливості й місце в сівозміні. Для вирощування вибирають освітлені, легкі грунти. Кращі попередники — зернобобові, силосні й овочеві культури.
• Основний і передпосівний період. Під оранку вносять 30-50 т/га гною, мінеральні добрива (Р60, К40). Азот вносять навесні під культивацію. Основний і передпосівний обробіток грунту передбачає відвальний або безвідвальний тип, звичайну або напівпарову систему.
• Посівний період.
  • Строки. Насіння висівають навесні або під зиму. Кореневища висаджують в ті ж строки.
  • Спосіб - широкорядний, площа живлення після формування густоти 70 х 25 см.
  • Норма висіву насіння - 0,8 - 4 кг/га.
  • Глибина загортання насіння - 2 см.
  • Період до появи сходів – 2 - 3 тижні.
• Догляд за посівами полягає в розпушенні грунту, прополюванні, підживленні мінеральними добривами, в південних районах посіви поливають.
• Збирання врожаю.
  • Заготовлювана сировина: листки, стебла, корені й насіння любистку.
  • Строки збирання - листки та стебла збирають протягом вегетації, кореневу систему восени чи рано навесні, насіння в періоді дозрівання.
  • Спосіб збирання рослин - вручну чи технічними засобами.
  • Урожайність свіжої сировини: зеленої маси – 200 - 250 ц/га, коренів – 100 - 160 ц/га.

Переробка

• Сушіння сировини проводять у сухих, добре провітрюваних місцях (регулярно перевертаючи її і не допускаючи зіпрівання).
• Зберігають висушену сировину в сухих приміщеннях без попадання сонячного проміння.