Поширення
В культурі, особливо на присадибних ділянках, вирощують практично по всій території України.

Ботанічні характеристики

• Коренева система - коренеплід.
• Стебло прямостояче, висотою до 100 см, зі значною кількістю листків у верхній частині.
• Листки в нижній частині ліровидні, жовтувато-зелені, вкриті щетинками. Стеблові листки сизуваті, сидячі, ланцетні.
• Квітки двостатеві, правильні, жовтуватого кольору, зібрані в щитковидне суцвіття.
• Плід - багатонасінний стручок із шиловидним носиком.
• Насіння дрібне, круглої форми, маса 1000 насінин 3 - 4 г.

Активні речовини
Коренеплоди містять білки (до 2 %), вуглеводи (до 8 %), клітковину (до 1,5 %), стерини, гіоглікозиди, фосфатиди і жирні кислоти, вітаміни (В1, В2, В3), аскорбінову кислоту, каротиноїди, антоціани тощо.

Напрями використання

Коренеплоди ріпи мають відхаркувальні, протизапальні, бактерицидні, антисептичні, болезаспокійливі властивості, підвищують діурез, стимулюють діяльність органів травлення, посилюють перистальтику кишечника. Відвари коренів ефективні при захриплості голосу, хронічному бронхіті, бронхіальній астмі, поліпшують сон, заспокоюють серцебиття, діють як легкий послаблюючий засіб. Свіжий сік вживають для лікування цинги, простудних захворювань, підвищення імунітету організму проти інфекційних захворювань. З кашки вареної ріпи роблять припарки при подафі, а зі свіжих коренів готують мазь для лікування відморожень. Ріпу використовують для приготування різних блюд з подрібнених свіжих коренеплодів, які мають і лікувальні властивості.

Її вирощують як проміжну культуру, що добре оздоровлює ґрунт. Коренеплоди йдуть на корм та для профілактичного лікування, особливо в осінньо-зимовий період після вегетації рослин у польових умовах.

Біологічні особливості
Дворічна трав'яниста рослина, розмножується насінням. Добре росте в зоні достатнього зволоження.

Технічні параметри вирощування

• Загальні особливості й місце в сівозміні. До попередників ріпа не вибаглива, а тому її висівають після багатьох культур із ранніми (до серпня) строками збирання.
• Основний і передпосівний період. Основний обробіток ґрунту в більшості випадків проводять дисковими знаряддями, після збирання попередника. Передпосівний обробіток має забезпечити вирівнювання та розпушування ґрунту.
• Посівний період.
  • Строки посіву насіння —літні (серпень), а коренеплодів для отримання насіння - весною.
  • Спосіб посіву насіння та коренеплодів - широкорядний, із шириною міжрядь 45 см.
  • Норма висіву насіння –3 - 6 кг/га, а коренеплодів - 10 штук на 1 пог. м.
  • Глибина загортання насіння - 1,5 - 2,0 см.
  • Період проростання насіння — 10 - 15 днів.
• Догляд за посівами передбачає боронування легкими боронами до проростання культури, міжрядні культивації для знищення бур'янів у міжряддях та видалення їх у рядках. На насінниках проти шкідників, кількість яких перевищує економічні межі шкідливості, застосовують інсектициди згідно зі списками дозволених препаратів або рослинні засоби захисту.
• Збирання врожаю.
  • Заготовлювана сировина - коренеплоди та насіння.
  • Строки збирання - коренеплоди збирають восени, а насіння влітку при його достиганні.
  • Спосіб збирання - коренеплоди викопують вручну чи технічними засобами. Насіння збирають зернозбиральною технікою, а на невеликих ділянках вручну.
  • Урожайність коренеплодів – 90 - 140, а насіння 2 - 4 ц/га.

Переробка

• Сушіння коренеплодів не проводять, а зберігають свіжими. Після збирання насіння його підсушують і доводять до посівних кондицій.
• Зберігають коренеплоди в льохах, пересипаючи піском, у буртах, овочесховищах. Насіння зберігають у сухих складських приміщеннях у мішкотарі.