Поширення
Культивують у середній смузі Східної Європи, на Кавказі і в Середній Азії. В дикому вигляді васильки виявлені в Ірані, Індії, Єгипті та інших країнах. В культурі на Україні вирощують ряд колективних та індивідуальних господарств, аматори.

Ботанічні характеристики

• Корінь сильно галузистий, основна маса розташована у верхній ^ частині грунту.
• Стебло пряме, чотиригранне, сильно гіллясте, до 70 см заввишки.
• Листки довгасті, яйцеподібні, супротивні, черешкові, майже голі.
• Квітки блідо-рожеві, білі, сірі або червоні, зібрані в китицевидне суцвіття.
• Плід - темно-бурий, складається з 4 горішків.
• Насіння дрібне.

Активні речовини
Вміст ефірної олії в траві - 1 - 1,5 %. У ній є також дубильні речовини, рутин, каротин, сапоніни, глікозиди, мінеральні речовини і цукри - до 6-8 %. Максимальний вихід олії — у фазі повного цвітіння, тому що олія міститься переважно в суцвіттях. В олії є цинеол, камфора. В насінні міститься 12-20 % жирної олії з йодним числом 94, в листках - 0,003-0,009 % каротину, до 0,15 % рутину.

Напрями використання
Квітки і листя у свіжому або сухому вигляді застосовують у кулінарії для приготування консервів, солінь, як приправу до супів, м'ясних та грибних блюд, у ковбасному виробництві. Порошок - для виготовлення перцевих сумішей (замість гвоздики, запашного перцю). Васильки справжні - джерело ефірної олії, евинолу і камфори, які використовують у кардіології, харчовій промисловості як ароматичні речовини, у стоматологічній практиці як дезинфікуючий засіб (етинол.). Екстракт - сильний спазмолітик, олія має бактерицидні і протизапальні властивості, збуджує апетит. У народній медицині використовують при гастриті, коліті, кашлі, мігрені, епілепсії, алкоголізмі, для полоскання горла при ангіні, стоматитах, загоюванні ран. У бджільництві відома як цінний медонос.

Біологічні особливості
Однорічна трав'яниста, теплолюбна рослина, розмножується насінням. Строки цвітіння значно змінюються залежно від погодних умов року. Як правило, цвіте в червні-липні. Вибаглива до вологи, особливо в перший період вегетації, а також до грунтів. Добре росте на ділянках із неглибоким заляганням ґрунтових вод.

Технічні параметри вирощування

• Загальні особливості й місце в сівозміні. Кращими попередниками вважаються зернові, зернобобові та просапні культури, після яких поле чисте від бур'янів і багате на поживні речовини.
• Основний і передпосівний період. Після збирання попередника поле дискують і глибоко орють (27-30 см). Під оранку вносять 30-40 т/га гною і фосфорно-калійні добрива Р60-70, К60-70. Азотні добрива вносять навесні і для підживлень. Рано навесні фунт боронують у 2 сліди і проводять передпосівну культивацію.
• Посівний період.
  • Строки посіву - травень, після весняних заморозків, коли фунт добре прогріється.
  • Спосіб посіву - широкорядний (міжряддя - 45-70см) або суцільний.
  • Норма висіву насіння при широкорядному способі — 4 - 5, а при суцільному - 6 - 8 кг/га.
  • Глибина загортання насіння - 1,0 - 1,5 см.
  • Період до появи сходів – 15 - 25 днів.
• Догляди за посівами. Після появи сходів формують густоту травостою, знищують бур'яни, розпушують міжряддя, підживлюють і поливають. У фазі 2 - 3 листків посіви вперше проріджують (5 см між рослинами), а у фазі 5 - 6 листків повторно проріджують, залишаючи 4 - 5 рослин на 1 пог. м. На бідних фунтах у фазі 5 - 6 листків проводять перше підживлення, друге - через 20 - 25 днів після першого.
• Збирання сировини.
  • Заготовлювана сировина - надземна маса рослин.
  • Сфоки збирання - фаза початку цвітіння, до побуріння насіння в середній частиш центрального суцвіття.
  • Спосіб збирання -косилками або вручну.
  • Врожайність зеленої маси - 150 - 170, а насіння - 3 - 5 ц/га.

Переробка

• Сушіння сировини проводять у затінку під навісом, регулярно перевертаючи її.
• Зберігання. Висушену сировину зберігають у скляному або фарфоровому посуді, мішкотарі в сухих приміщеннях.