|
Поширення Батьківщина гісопу - райони Південної Європи і Західної Азії. В культурі вирощують у ряді колективних та індивідуальних господарств України як ефіроолійну рослину. Подекуди, у зв'язку зі здичавінням, гісоп можна зустріти в природних умовах. Ботанічні характеристики
- Коренева система - стрижнева.
- Стебло чотиригранне, в основі дещо дерев'янисте, косорозташоване або лежаче біля самої основи, розгалужене, опушене. В результаті великої кількості стебел, що відходять від кореня, утворюється невеликий кущ висотою 30 - 60 см.
- Листки ланцетовидні або лінійнолацетні, цільнокраї, загострені, покриті з обох сторін волосками, що виділяють ефірну олію.
- Квітки неправильні, двостатеві, яскраво-сині, іноді рожеві. Суцвіття переривчасте колосовидне.
- Плід розпадається на 4 горішки.
- Насіння дрібне, яйцевиднозагострене, темно-бурого кольору. Маса 1000 насінин— 1,5-1,8 г.
Активні речовини Трава містить ефірну олію (0,6 - 1 %), флавоноїди (0,9 %), тритерпенові кислоти (урсулова, олеанова), дубильні речовини, смоли, камедь, барвники. До складу ефірної олії входять камфен, пінокамфеолацетат, сесквітерпени тощо. Напрями використання
В медицині використовують траву у вигляді настоїв як відхаркувальний та глистогінний засіб, при бронхіальній астмі, поганому травленні, анемії, неврозах, ревматизмі, запаленні очей, глотки, для лікування забитих місць, синців, ран та екзем, як засіб від пітливості.
В харчовій промисловості використовують свіжі й сухі листки, квітки та молоді пагони як приправу до салатів, соусів, супів, додають при солінні, приготуванні м'ясних паштетів, лікерів. Народи Сходу використовують гісоп для приготування прохолоджуючих фруктових напоїв, наприклад, щербету.
У бджільництві гісоп відомий як чудовий медонос. Для отримання ефірної олії зрізають верхівки рослин до цвітіння. Біологічні особливості Багаторічна трав'яниста рослина, розмножується насінням, поділом кущів, черенками, відрізками коренів. Цвіте в кінці літа - на початку осені. До умов вирощування гісоп не дуже вибагливий.
Технічні параметри вирощування
- Загальні особливості й місце в сівозміні. Вибирають освітлені, середньородючі, дреновані ділянки з вапняковими грунтами, з таким розрахунком, щоб на одному місці вирощувати гісоп 5-7 років. Кращі попередники, як і для інших багаторічних рослин, чисті
чи зайняті пари, що сприяє знищенню кореневищних, коренепаросткових та інших небезпечних бур'янів.
- Основний і передпосівний період. Під оранку вносять 30-40 т/га органічних добрив. Основний обробіток грунту передбачає полицеву чи безполицеву оранку, а передпосівний - культивації, вирівнювання та в ряді випадків його ущільнення.
- Посівний період.
- Строки. При розмноженні насінням посів гісопу проводять або в парниках у березні-квітні, або безпосередньо в грунт в ранньовесняний період. Для рівномірного розподілу насіння додають суперфосфат (15-20 кг/га). Частини рослин заготовляють і висаджують, як правило, весною при достатній зволоженості грунту.
- Спосіб посіву насіння - широкорядний із шириною міжрядь 45 або 70 см, для чого використовуються овочеві сівалки.
- Норма висіву насіння - 1,5 кг/га, різних частин кореневої системи — 4 на 1 пог. м.
- Глибина загортання насіння — 1 см.
- Період до появи сходів - 14 - 16 днів, а тому при висіві насіння додають насіння маячної культури.
- Догляд за посівами передбачає регулярні культивації міжрядь із метою знищення бур'янів та поліпшення аерації грунту, а також формування густоти рослин та знищення бур'янів у рядках.
- Збирання врожаю.
- Заготовлювана сировина. Для медичних потреб та отримання ефірної олії заготовляють верхівки стебел до 20 см завдовжки. Для харчової промисловості заготовляють листки, квітки, молоді пагони.
- Строки збирання - фаза цвітіння рослин.
- Спосіб зрізування рослин — вручну або технічними засобами.
- Урожайність свіжої сировини - 60-70 ц/га з виходом сухої 20 %.)
Переробка
- Сушіння сировини. Надземну масу сушать у затінених, добре провітрюваних приміщеннях при температурі повітря не вище +50 °С.
- Зберігають висушену сировину в сухих приміщеннях. Термін зберігання - 1 рік.
|