Поширення
В природних умовах поширена практично по всій території України, переважно в Лісостепу. В Україні відмічено понад 10 видів. М'ята перцева - міжвидовий гібрид м'яти водяної і м'яти колосовидної. Вона представлена великою розмаїтістю форм і популяцій. Великі плантації розміщено в спеціалізованих господарствах Полтавської, Сумської, Чернігівської, Київської, Хмельницької та інших областей. М'яту широко культивують аматори.

Ботанічні характеристики

• Коренева система — кореневище, що є підземним пагоном, від якого відходять додаткові корені.
• Стебло чотиригранне, розгалужене, висота до 80 см.
• Листки видовжені, яйцевидні, з гострими зубчиками. На нижній стороні є багато залоз з ефірними маслами.
• Квітки двостатеві або жіночі, дрібні, рожевуватого кольору, зібрані на кінці стебла в колосовидне суцвіття.
• Плід, що утворюється рідко, складається з 4 горішків, у кожному з них по одній насінині.
• Насіння дрібне, маса 1000 насінин - до 0,1 г.

Активні речовини
Листки містять до 3 % ефірної олії, в якій особливо відчутний ментол, а також є флавоноїди, урсолова та олеанолева кислоти, каротин, дубильні речовини, мікроелементи тощо.

Напрями використання

В медицині використовують для полоскання ротової порожнини при поганому запаху, для ванн, обливань, компресів при сверблячці, нейродерміті та екземах. Свіже листя прикладають до лоба при головних болях, соком змащують шкіру, вражену неускладненими мікозами. При споживанні всередину збуджується апетит, пригнічуються процеси гниття й бродіння в травному каналі, посилюється виділення жовчі тощо.

Ароматичні чаї з м'яти або збори з іншими рослинами - прекрасний профілактичний засіб проти захворювань.

М'яту широко застосовують у ветеринарній медицині, народній кулінарії, захисті рослин.

Продукти переробки м'яти, зокрема ефірну олію, широко використовують у косметичній, парфумерній та інших галузях промисловості, кондитерському, лікеро-горілчаному виробництві, для ароматизації фруктових і овочевих напоїв, цукерок, м'ясних страв, тощо.

М'яту використовують з репелентною метою для відлякування мишей та інших шкідників, висаджуючи навколо будівель і на городах. У період цвітіння рослини приваблюють корисних комах, зокрема диких бджіл-запилювачів. Зрізані рослини розміщують у шафах та інших місцях для надання приємного запаху. У бджільництві ціниться як медонос.

Біологічні особливості
Багаторічна трав'яниста рослина, яка розмножується, як правило, вегетативними органами, зокрема кореневищами чи їхнім відгалуженням довжиною 20 - 25 см. Вибаглива до грунтів та вологи, бо коренева система має великі всмоктувальні властивості. Світлолюбива, здатна переносити навесні після початку вегетації заморозки до – 4 - 6 °С.

Технічні параметри вирощування

• Загальні особливості й місце в сівозміні. Кращі грунти —чорноземи чи торф’яники. Площі вибирають із таким розрахунком, щоб на одному місці її вирощувати 4-5 років і більше. Часто високоякісний садівний матеріал вирощують на маточних ділянках першого року життя. Розсадою (молоді пагони, що виростають із вузлів кореневищ минулих років життя) розмножують нові високоментольні сорти або компенсують втрати в роки, несприятливі для зимівлі висаджених кореневищ.
• Основний і передпосівний обробіток грунту. Основний обробіток грунту передбачає лущення стерні, плужну чи безплужну оранку на глибину орного шару. Передпосівний обробіток полягає в закрити вологи, вирівнюванні площі та її культивації.
• Посівний період.
  • Строки посадки кореневищ — восени (жовтень) чи весною, а розсади - лише навесні.
  • Спосіб посадки - широкорядний (45-70 см).
  • Норма посадки кореневищ - 4 рослини на 1 пог. м або 1500 кг/га. Розсаду висаджують із розрахунку 120 тис./га.
  • Глибина садіння кореневищ - 8 -10 см, а розсади 6-7 см з таким розрахунком, щоб на поверхні залишалось 2-3 пари листків.
  • Період проростання кореневищ - із початком вегетаційного, сезону.
• Догляд за посівами починається з моменту відростання рослин. Він полягає в знищенні бур'янів у міжряддях та в рядках. На другий та наступні роки проводять також ранньовесняне боронування та видалення рослинних решток.
• Збирання врожаю.
  • Заготовлювана сировина — надземна маса.
  • Строки збирання - період бутонізації - початок цвітіння рослин. Збирають в умовах України, як правило, двічі за сезон.
  • Спосіб збирання - скошування маси сіножатками з валкоутворювачем. Підв'ялену масу збирають і відвозять для переробки.
  • Урожайність сирої маси — 120- 160 ц/га, вихід сухої маси — 14-15 %, а листків-7-8 %.

Переробка

• Сушіння сировини проводять в затінених, добре провітрюваних приміщеннях або в сушарках при температурі +40 °С.
• Зберігають готову продукцію в щільно закритому посуді в сухих темних приміщеннях. Термін зберігання - 2 роки.